Навчальні дисципліни

«Кримінально-процесуальна політика»

Метою викладання навчальної дисципліни «Кримінально-процесуальна політика» є набуття студентами необхідних знань щодо основних напрямків кримінально-процесуальної політики держави, форм її реалізації та практичне значення її реалізації в контексті сучасної державної правової політики в сфері боротьби зі злочинністю.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінально-процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– поняття та зміст кримінальної процесуальної політики;

– особливості кримінальної процесуальної політики в системі політики в сфері боротьби зі злочинністю;

– ґенезу кримінальної процесуальної політики України;

– завдання та принципи кримінальної процесуальної політики.

вміти:

– тлумачити положення Кримінального процесуального кодексу України, належно володіючи при цьому кримінальними процесуальними категоріями;

– порівнювати кримінальну процесуальну політику з кримінально-правовою, кримінально-виконавчою та кримінологічною політиками;

– аналізувати основні положення реалізації кримінальної процесуальної політики;

– з’ясувати зміст ефективності кримінальної процесуальної політики;

– визначати основні напрямки кримінальної процесуальної політики.

«Кримінологія та кримінологічна (профілактична) політика»

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування у студентів знань щодо основних напрямків кримінологічної політики держави, форм її реалізації та практичне значення її реалізації для зниження рівня злочинності

Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування кримінологічних методів вивчення злочинності, особи злочинця та його жертви, ефективне застосування заходів запобігання злочинності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

зміст кримінологічної (профілактичної) політики;

основні терміни кримінологічної політики;

методи кримінологічної політики;

сучасний стан реалізації кримінологічної політики.

вміти:

аналізувати законодавчих актів щодо реалізації кримінологічної політики; давати правильну оцінку заходам реалізації кримінологічної політики; аналізувати стан злочинності в Україні, визначати причини та умови злочинності;

розробляти заходи кримінологічної політики.

«Злочини проти правосуддя»

Метою викладання навчальної дисципліни «Злочини проти правосуддя» є формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розуміння змісту кримінально-правових понять, вміння вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у практичній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінального законодавства України.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– зміст ознак складів конкретних злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена відповідним розділом Кримінального кодексу України, який присвячений злочинам проти правосуддя;

– нормативні визначення окремих понять злочинів у сфері правосуддя;

– наукові визначення понять, що використовуються при визначенні злочинів проти правосуддя та які не мають нормативного закріплення;

– слідчу та судову практику стосовно питань застосування положень законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя.

вміти:

– тлумачити положення Кримінального кодексу України, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями;

– вирішувати питання про злочинність певних діянь;

– визначати зміст елементів складів конкретних злочинів та ознак, що їх характеризують;

– проводити розмежування суміжних складів злочинів;

– на основі отриманих знань правильно застосовувати положення Кримінального кодексу України, вирішуючи конкретні завдання.

«Антикорупційна політика»

Метою викладання навчальної дисципліни є набуття студентами необхідних знань та вивчення теоретичних положень, шо стосуються основних визначень кримінально-правової політики у сфері протидії корупції з подальшим застосуванням цих знань у практичній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінального законодавства у сфері протидії корупції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати :

–        концептуальні засади реалізації кримінально-правової політики у сфері протидії корупції;

–        діюче законодавство України у сфері протидії корупції;

–        міжнародне законодавство у сфері протидії корупції;

–        структуру та тенденції розвитку кримінально-правової політики у сфері протидії корупції;

–        проблемні питання теорії, практики та законодавства в сфері протидії корупції.

вміти:

–        тлумачити та правильно застосовувати кримінальне законодавство України та інших держав, що визначає загальні підстави і межі кримінальної відповідальності за корупційні злочини;

–        володіти основними поняттями та елементами правового механізму у сфері протидії корупції;

–        порівнювати, аналізувати та тлумачити норми законодавства;

–        приймати обґрунтовані рішення щодо можливості застосування заходів протидії корупції;

–        давати юридичну класифікацію юридичним діянням;

–        реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.

«Міжнародна політика у сфері боротьби зі злочинністю»

Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародна політика в сфері боротьби зі злочинністю» є набуття студентами необхідних знань та вивчення теоретичних та правових засад міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю, вміння тлумачити її джерела з подальшим застосуванням цих знань у практичній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування теоретичних та правових засад міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати :

–       визначення, цілі, завдання, напрями, організацію міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю;

–       визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально-правової політики;

–       визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально-процесуальної політики;

–       визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально- виконавчої політики;

–       визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної політики в галузі запобігання злочинності;

вміти:

–       тлумачити та правильно застосовувати джерела міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю;

–       визначати можливість застосування методів міжнародної політики в галузі запобігання злочинності;

–       застосовувати знання теорії і змісту міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю в діяльності юриста:

–       реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.

«Вплив соціальних факторів на злочинність в Україні»

Метою викладання навчальної дисципліни «Вплив соціальних факторів на злочинність в Україні» є формування у випускника-юриста загальнотеоретичних знань про детермінанти злочинності; детальний теоретико-практичний аналіз механізму впливу соціальних факторів на криміногенну ситуацію в сучасній Україні; ознайомлення з інформацією про основні напрями політики держави у сфері боротьби зі злочинністю в цілому та кримінологічної політики зокрема; її принципи, завдання, джерела та взаємозв’язок з іншими елементами політики у сфері боротьби зі злочинністю.

Основними завданнями вивчення дисципліни є формування у випускника-юриста загальнотеоретичних знань про детермінанти злочинності; детальний теоретико-практичний аналіз механізму впливу соціальних факторів на криміногенну ситуацію в сучасній Україні; ознайомлення з інформацією про основні напрями політики держави у сфері боротьби зі злочинністю в цілому та кримінологічної політики зокрема; її принципи, завдання, джерела та взаємозв’язок з іншими елементами політики у сфері боротьби зі злочинністю. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

–   історичні етапи розвитку криміногенної ситуації в Україні;

–   категоріальний апарат дисципліни;

–  види основних соціальних детермінант, які впливають на показники злочинності в нашій державі, механізми цього впливу;

–   наслідки злочинності та їх прояви у криміногенній ситуації в Україні;

–   загальнотеоретичні основи запобігання злочинності;

–  систему правоохоронних органів, які мають своєю метою боротьбу зі злочинністю, правові основи їх діяльності і компетенцію;

–   принципи і завдання кримінологічної політики України;

–   джерела кримінологічної політики України;

–  положення основних директивних документів, які стали втіленням кримінологічної політики України наприкінці ХХ-ХХІ століть.

вміти:

аналізувати стан, джерела, напрями і перспективи розвитку кримінологічної політики України й використовувати отримані при вивченні курсу знання при вирішенні професійних завдань, збирати, систематизувати й узагальнювати отриману інформацію.

«Кримінальна відповідальність неповнолітніх»

Метою є формування у студентів знань щодо особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх – зокрема, особливостей кримінально-правового регулювання, судової практики у цій категорії справ, наукових положень щодо шляхів вирішення проблемних питань притягнення до кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.

Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування у роботі знань з основних проблем пов’язаних з віком кримінальної відповідальності, притягнення до відповідальності неповнолітніх, особливостей призначення покарання неповнолітніх, система та види покарань неповнолітніх, стан злочинності неповнолітніх.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати

–       зміст кримінально-правових норм, що встановлюють особливості відповідальності і покарання неповнолітніх;

–       значення кримінально-правового регулювання відповідальності неповнолітніх в сучасних умовах;

–       особливості притягнення до відповідальності та звільнення від неї неповнолітніх;

–       сучасний стан злочинності неповнолітніх в Україні, вміти

–       аналізувати зміст кримінально-правових норм, що встановлюють особливості відповідальності і покарання неповнолітніх;

–       давати правильну кримінально-правову оцінку вчиненого діяння;

–       розкрити зміст комплексу вікових особливостей неповнолітніх, що обумовлюють специфіку кримінально-правового регулювання відповідальності.

«Злочини у сфері господарської діяльності»

Метою викладання навчальної дисципліни «Злочини у сфері господарської діяльності» є формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розумінням змісту кримінально-правових понять, вмінням вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у практичній діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань основних положень законодавства в частині кримінально- правової охорони системи господарювання України, навичок аналізу правових норм, їх тлумачення і застосування.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:

поняття і систему злочинів у сфері господарської діяльності; історичні етапи формування цього кримінально-правового інституту Особливої частини;

взаємозв’язок інституту кримінальної відповідальності за вчинення господарських злочинів із положеннями регуляторних актів інших галузей законодавства: господарського, цивільного, фінансового, митного;

зміст ознак складів конкретних злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Розділом VII Особливої частини КК;

нормативні визначення понять, які визначаються в Розділі VII Особливої частини КК України;

наукові визначення понять, що вживаються в Розділі VII Особливої частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;

позицію слідчої та судової практики стосовно питань застосування положень законодавства про відповідальність за вчинення деліктів у сфері господарської діяльності,

вміти:

тлумачити положення Розділу VII КК України, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;

вирішувати питання про злочинність конкретної поведінки осіб; визначати зміст елементів складів конкретних злочинів та ознак, що їх характеризують;

проводити розмежування суміжних складів злочинів;

на основі отриманих знать, правильно застосувати положення Розділу VII КК, вирішуючи конкретні завдання.

«Основи віктимології»

Метою є формування у студентів знань про основні умови і закономірності процесу віктимізації, аналізу конкретних криміногенних ситуацій за допомогою основних понять віктимології.

Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування у роботі знань з основних проблем віктимології, розкрити сутність понять предмет, метод, методологія, місце віктимології в системі наукових знань; дати необхідні вміння та навики, що необхідні для організації та проведення кримінологічних досліджень стану і поведінки жертв, прогнозування злочинних посягань щодо конкретних категорій потерпілих та розробки заходів боротьби з віктимністю; вивчити основні теоретичні та практичні питання віктимологічної профілактики злочинності в цілому, її окремих видів чи груп злочинності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати

•  теоретичні основи по ключовим розділам віктимології;

•  основні поняття і закономірності процесу віктимізації;

•  особливості особистості жертви злочину;

•  закономірності взаємодії людей в процесі вчинення злочину;

•  закономірності віктимної поведінки, що призводить до злочинної діяльності;

•  детермінанти віктимної поведінки;

• особливості віктимологічної профілактики конкретних видів злочинів,

вміти

•  диференціювати основні варіанти розвитку процесу віктимізації в залежності від типу злочину;

•  аналізувати наслідки процесу віктимізації, їх вплив на подальший психічний стан потерпілих;

•  визначати характер і ступінь віктимності;

•  здійснювати наукове прогнозування основних тенденцій розвитку віктимності серед населення.

«Теоретичні проблеми кваліфікації злочинів»

Метою викладання навчальної дисципліни «Теоретичні проблеми кваліфікації злочинів» є формування знань про поняття, підстави та принципи кваліфікації злочинів, а також питання кваліфікації окремих типів діянь, передбачених КК України; прищеплення вміння правильного застосування знань, одержаних під час вивчення кримінального права та інших галузей права, у процесі кримінально-правової кваліфікації; виховування поваги до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства й держави від злочинних посягань. Навчальним планом підготовки юристів передбачено вивчення положень, які стосуються кваліфікації злочинів, адже вони входять до системи підготовки майбутніх працівників органів кримінальної юстиції.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: ознайомлення студентів із кримінально-правовими інститутами Загальної та Особливої частин кримінального права України; розуміння змісту норм кримінального законодавства, їх теоретичного підґрунтя, системний аналіз механізмів реалізації, вміння самостійно тлумачити і застосовувати відповідні правові приписи, з урахуванням конкретних прикладів слідчо-судової та прокурорської практики.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

–  поняття, структуру та значення кримінально-правової кваліфікації злочинів;

–  підстави та принципи кримінально-правової кваліфікації злочинів;

–  правила кваліфікації злочинів за об’єктивними і суб’єктивними ознаками злочину;

–  правила кваліфікації при конкуренції і колізіях кримінально-правових норм;

–  правила кваліфікації посткримінальної поведінки особи;

–  правила кваліфікації діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину;

-особливості кваліфікації злочинів проти особи (її волі, честі, гідності, статевої свободи та недоторканості);

–  особливості кваліфікації злочинів проти власності;

-особливості кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

-вимоги – Конституції України; законів і підзаконних нормативних актів; постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах та узагальнення судової практики з певних категорій справ.

вміти:

–    кваліфікувати злочини із урахуванням вчиненого та теоретичних положень кримінально-правової кваліфікації;

-здійснювати кримінально-правовий аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів;

–   здійснювати розмежування злочинів у процесі кримінально-правової кваліфікації, відмежування їх від інших правопорушень;

–  навчитись долати конкуренцію та колізію правових норм в ході кримінально-правової кваліфікації

–  уникати та усувати помилки у процесі кримінально-правової кваліфікації злочинів;

–  обґрунтовувати та обстоювати правильність прийнятого рішення по конкретній практичній ситуації.

“Кримінально-правова політика у сфері боротьби зі злочинністю”

Мета: формування знань про: покарання та його роль у сфері протидії злочинності; історію становлення та розвитку кримінально-правової політики у сфері покарань; види покарань за КК України  та їх систему, покарання як спосіб реалізації кримінальної відповідальності; ознайомлення студентів із питаннями призначення покарань, а також з особливостями покарання неповнолітніх.

Завдання: Розуміння студентами сутності покарання, кримінально-правової політики у сфері покарань; питання призначення покарань, а також особливостей покарання неповнолітніх.

знати:

–   концептуальні засади реалізації кримінально-правової політики у сфері покарань;

–   положення КК України про систему покарань, загальні засади призначення покарань, звільнення від покарання та його відбування, а також про особливості покарання неповнолітніх;

–   структуру і тенденції розвитку сучасної кримінально-правової політики України у сфері протидії покарань;

–   проблемні питання теорії, практики та законодавства у сфері покарань.

вміти:

–  тлумачити і правильно застосовувати відповідні положення нормативно-правових актів, які стосуються  інституту покарання;

–  володіти основними поняттями та елементами кримінально-правової політики у сфері покарань;

–  приймати обґрунтовані рішення щодо можливості удосконалення сучасної кримінально-правової політики у сфері покарань;

–  давати правильну юридичну кваліфікацію вчиненим суспільно небезпечним діянням та застосовувати з цього приводу положення, які стосуються інституту покарання;

–  реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.

«Міжнародне кримінальне право»

Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародне кримінальне право» є: розуміння студентами сутності міжнародного кримінального права; міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру; засад та порядку здійснення міжнародного кримінального правосуддя і співробітництва держав у боротьбі з міжнародним криміналітетом; формування уявлення про кримінально-правові механізми захисту міжнародного правопорядку та загальні засади міждержавного співробітництва.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: розуміння студентами норм міжнародного кримінального права, їх теоретичного підґрунтя, системний аналіз механізмів реалізації, самостійне вміння тлумачити і застосовувати відповідні правові приписи; необхідності «інтернаціоналізації» заходів запобігання та припинення злочинності, і зумовленого цим приведення кримінально-правової системи України у відповідність до вимог міжнародного права.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

–  поняття, принципи та джерела міжнародного кримінального права;

–  історичні етапи становлення міжнародного кримінального права;

–  співвідношення національного та міжнародного кримінального права;

–  поняття, характерні ознаки та види злочинів у міжнародному кримінальному праві;

–  положення про відповідальність та покарання у міжнародному кримінальному праві;

–  поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві;

–  про діяльність сучасної міжнародної кримінальної юстиції;

-основні принципи та форми міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю.

вміти:

-аналізувати джерела міжнародного кримінального права й використовувати отримані при вивченні курсу знання при вирішенні професійних завдань;

-збирати, систематизувати й узагальнювати отриману інформацію.

«Митне право»

Метою викладання навчальної дисципліни «Митне право України» є набуття студентами необхідних юридичних знань у галузі митного законодавства з метою вирішення конкретних питань практичної діяльності щодо захисту прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в сфері митної справи.

Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень митного законодавства України та інших країн світу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати :

•    механізм реалізації сучасної митної політики:

•   діюче митне законодавство України та інших країн світу;

•    основні поняття та елементи правового механізму митного регулювання;

•    структуру митної справи в Україні:

•    основні види митних режимів;

•    процедуру митного контролю та митного оформлення:

•    класифікацію порушень митних правил;

•    основні положення провадження в справах про порушення митних правил, вміти:

•       порівнювати і аналізувати норми митного законодавства України та інших країн світу;

•       узагальнювати практику діяльності митних органів та робити відповідні висновки;

•       правильно кваліфікувати відносини, які виникають у сфері порушення митних правил;

•       правильно застосовувати митне законодавство щодо провадження в справах про порушення митних правил:

•    реалізовувати інші теоретичні знання на практиці.