«Кримінально-процесуальна політика»
Метою викладання навчальної дисципліни «Кримінально-процесуальна політика» є набуття студентами необхідних знань щодо основних напрямків кримінально-процесуальної політики держави, форм її реалізації та практичне значення її реалізації в контексті сучасної державної правової політики в сфері боротьби зі злочинністю.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінально-процесуального законодавства України.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
– поняття та зміст кримінальної процесуальної політики;
– особливості кримінальної процесуальної політики в системі політики в сфері боротьби зі злочинністю;
– ґенезу кримінальної процесуальної політики України;
– завдання та принципи кримінальної процесуальної політики.
вміти:
– тлумачити положення Кримінального процесуального кодексу України, належно володіючи при цьому кримінальними процесуальними категоріями;
– порівнювати кримінальну процесуальну політику з кримінально-правовою, кримінально-виконавчою та кримінологічною політиками;
– аналізувати основні положення реалізації кримінальної процесуальної політики;
– з’ясувати зміст ефективності кримінальної процесуальної політики;
– визначати основні напрямки кримінальної процесуальної політики.
«Кримінологія та кримінологічна (профілактична) політика»
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: формування у студентів знань щодо основних напрямків кримінологічної політики держави, форм її реалізації та практичне значення її реалізації для зниження рівня злочинності
Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування кримінологічних методів вивчення злочинності, особи злочинця та його жертви, ефективне застосування заходів запобігання злочинності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
зміст кримінологічної (профілактичної) політики;
основні терміни кримінологічної політики;
методи кримінологічної політики;
сучасний стан реалізації кримінологічної політики.
вміти:
аналізувати законодавчих актів щодо реалізації кримінологічної політики; давати правильну оцінку заходам реалізації кримінологічної політики; аналізувати стан злочинності в Україні, визначати причини та умови злочинності;
розробляти заходи кримінологічної політики.
«Злочини проти правосуддя»
Метою викладання навчальної дисципліни «Злочини проти правосуддя» є формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розуміння змісту кримінально-правових понять, вміння вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у практичній діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінального законодавства України.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
– зміст ознак складів конкретних злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена відповідним розділом Кримінального кодексу України, який присвячений злочинам проти правосуддя;
– нормативні визначення окремих понять злочинів у сфері правосуддя;
– наукові визначення понять, що використовуються при визначенні злочинів проти правосуддя та які не мають нормативного закріплення;
– слідчу та судову практику стосовно питань застосування положень законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя.
вміти:
– тлумачити положення Кримінального кодексу України, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями;
– вирішувати питання про злочинність певних діянь;
– визначати зміст елементів складів конкретних злочинів та ознак, що їх характеризують;
– проводити розмежування суміжних складів злочинів;
– на основі отриманих знань правильно застосовувати положення Кримінального кодексу України, вирішуючи конкретні завдання.
«Антикорупційна політика»
Метою викладання навчальної дисципліни є набуття студентами необхідних знань та вивчення теоретичних положень, шо стосуються основних визначень кримінально-правової політики у сфері протидії корупції з подальшим застосуванням цих знань у практичній діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінального законодавства у сфері протидії корупції.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати :
– концептуальні засади реалізації кримінально-правової політики у сфері протидії корупції;
– діюче законодавство України у сфері протидії корупції;
– міжнародне законодавство у сфері протидії корупції;
– структуру та тенденції розвитку кримінально-правової політики у сфері протидії корупції;
– проблемні питання теорії, практики та законодавства в сфері протидії корупції.
вміти:
– тлумачити та правильно застосовувати кримінальне законодавство України та інших держав, що визначає загальні підстави і межі кримінальної відповідальності за корупційні злочини;
– володіти основними поняттями та елементами правового механізму у сфері протидії корупції;
– порівнювати, аналізувати та тлумачити норми законодавства;
– приймати обґрунтовані рішення щодо можливості застосування заходів протидії корупції;
– давати юридичну класифікацію юридичним діянням;
– реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.
«Міжнародна політика у сфері боротьби зі злочинністю»
Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародна політика в сфері боротьби зі злочинністю» є набуття студентами необхідних знань та вивчення теоретичних та правових засад міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю, вміння тлумачити її джерела з подальшим застосуванням цих знань у практичній діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування теоретичних та правових засад міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати :
– визначення, цілі, завдання, напрями, організацію міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю;
– визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально-правової політики;
– визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально-процесуальної політики;
– визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної кримінально- виконавчої політики;
– визначення, мету, завдання, джерела, зміст міжнародної політики в галузі запобігання злочинності;
вміти:
– тлумачити та правильно застосовувати джерела міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю;
– визначати можливість застосування методів міжнародної політики в галузі запобігання злочинності;
– застосовувати знання теорії і змісту міжнародної політики в сфері боротьби зі злочинністю в діяльності юриста:
– реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.
«Вплив соціальних факторів на злочинність в Україні»
Метою викладання навчальної дисципліни «Вплив соціальних факторів на злочинність в Україні» є формування у випускника-юриста загальнотеоретичних знань про детермінанти злочинності; детальний теоретико-практичний аналіз механізму впливу соціальних факторів на криміногенну ситуацію в сучасній Україні; ознайомлення з інформацією про основні напрями політики держави у сфері боротьби зі злочинністю в цілому та кримінологічної політики зокрема; її принципи, завдання, джерела та взаємозв’язок з іншими елементами політики у сфері боротьби зі злочинністю.
Основними завданнями вивчення дисципліни є формування у випускника-юриста загальнотеоретичних знань про детермінанти злочинності; детальний теоретико-практичний аналіз механізму впливу соціальних факторів на криміногенну ситуацію в сучасній Україні; ознайомлення з інформацією про основні напрями політики держави у сфері боротьби зі злочинністю в цілому та кримінологічної політики зокрема; її принципи, завдання, джерела та взаємозв’язок з іншими елементами політики у сфері боротьби зі злочинністю. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– історичні етапи розвитку криміногенної ситуації в Україні;
– категоріальний апарат дисципліни;
– види основних соціальних детермінант, які впливають на показники злочинності в нашій державі, механізми цього впливу;
– наслідки злочинності та їх прояви у криміногенній ситуації в Україні;
– загальнотеоретичні основи запобігання злочинності;
– систему правоохоронних органів, які мають своєю метою боротьбу зі злочинністю, правові основи їх діяльності і компетенцію;
– принципи і завдання кримінологічної політики України;
– джерела кримінологічної політики України;
– положення основних директивних документів, які стали втіленням кримінологічної політики України наприкінці ХХ-ХХІ століть.
вміти:
аналізувати стан, джерела, напрями і перспективи розвитку кримінологічної політики України й використовувати отримані при вивченні курсу знання при вирішенні професійних завдань, збирати, систематизувати й узагальнювати отриману інформацію.
«Кримінальна відповідальність неповнолітніх»
Метою є формування у студентів знань щодо особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх – зокрема, особливостей кримінально-правового регулювання, судової практики у цій категорії справ, наукових положень щодо шляхів вирішення проблемних питань притягнення до кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування у роботі знань з основних проблем пов’язаних з віком кримінальної відповідальності, притягнення до відповідальності неповнолітніх, особливостей призначення покарання неповнолітніх, система та види покарань неповнолітніх, стан злочинності неповнолітніх.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати
– зміст кримінально-правових норм, що встановлюють особливості відповідальності і покарання неповнолітніх;
– значення кримінально-правового регулювання відповідальності неповнолітніх в сучасних умовах;
– особливості притягнення до відповідальності та звільнення від неї неповнолітніх;
– сучасний стан злочинності неповнолітніх в Україні, вміти
– аналізувати зміст кримінально-правових норм, що встановлюють особливості відповідальності і покарання неповнолітніх;
– давати правильну кримінально-правову оцінку вчиненого діяння;
– розкрити зміст комплексу вікових особливостей неповнолітніх, що обумовлюють специфіку кримінально-правового регулювання відповідальності.
«Злочини у сфері господарської діяльності»
Метою викладання навчальної дисципліни «Злочини у сфері господарської діяльності» є формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розумінням змісту кримінально-правових понять, вмінням вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у практичній діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань основних положень законодавства в частині кримінально- правової охорони системи господарювання України, навичок аналізу правових норм, їх тлумачення і застосування.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:
поняття і систему злочинів у сфері господарської діяльності; історичні етапи формування цього кримінально-правового інституту Особливої частини;
взаємозв’язок інституту кримінальної відповідальності за вчинення господарських злочинів із положеннями регуляторних актів інших галузей законодавства: господарського, цивільного, фінансового, митного;
зміст ознак складів конкретних злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Розділом VII Особливої частини КК;
нормативні визначення понять, які визначаються в Розділі VII Особливої частини КК України;
наукові визначення понять, що вживаються в Розділі VII Особливої частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;
позицію слідчої та судової практики стосовно питань застосування положень законодавства про відповідальність за вчинення деліктів у сфері господарської діяльності,
вміти:
тлумачити положення Розділу VII КК України, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;
вирішувати питання про злочинність конкретної поведінки осіб; визначати зміст елементів складів конкретних злочинів та ознак, що їх характеризують;
проводити розмежування суміжних складів злочинів;
на основі отриманих знать, правильно застосувати положення Розділу VII КК, вирішуючи конкретні завдання.
«Основи віктимології»
Метою є формування у студентів знань про основні умови і закономірності процесу віктимізації, аналізу конкретних криміногенних ситуацій за допомогою основних понять віктимології.
Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування у роботі знань з основних проблем віктимології, розкрити сутність понять предмет, метод, методологія, місце віктимології в системі наукових знань; дати необхідні вміння та навики, що необхідні для організації та проведення кримінологічних досліджень стану і поведінки жертв, прогнозування злочинних посягань щодо конкретних категорій потерпілих та розробки заходів боротьби з віктимністю; вивчити основні теоретичні та практичні питання віктимологічної профілактики злочинності в цілому, її окремих видів чи груп злочинності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати
• теоретичні основи по ключовим розділам віктимології;
• основні поняття і закономірності процесу віктимізації;
• особливості особистості жертви злочину;
• закономірності взаємодії людей в процесі вчинення злочину;
• закономірності віктимної поведінки, що призводить до злочинної діяльності;
• детермінанти віктимної поведінки;
• особливості віктимологічної профілактики конкретних видів злочинів,
вміти
• диференціювати основні варіанти розвитку процесу віктимізації в залежності від типу злочину;
• аналізувати наслідки процесу віктимізації, їх вплив на подальший психічний стан потерпілих;
• визначати характер і ступінь віктимності;
• здійснювати наукове прогнозування основних тенденцій розвитку віктимності серед населення.
«Теоретичні проблеми кваліфікації злочинів»
Метою викладання навчальної дисципліни «Теоретичні проблеми кваліфікації злочинів» є формування знань про поняття, підстави та принципи кваліфікації злочинів, а також питання кваліфікації окремих типів діянь, передбачених КК України; прищеплення вміння правильного застосування знань, одержаних під час вивчення кримінального права та інших галузей права, у процесі кримінально-правової кваліфікації; виховування поваги до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства й держави від злочинних посягань. Навчальним планом підготовки юристів передбачено вивчення положень, які стосуються кваліфікації злочинів, адже вони входять до системи підготовки майбутніх працівників органів кримінальної юстиції.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: ознайомлення студентів із кримінально-правовими інститутами Загальної та Особливої частин кримінального права України; розуміння змісту норм кримінального законодавства, їх теоретичного підґрунтя, системний аналіз механізмів реалізації, вміння самостійно тлумачити і застосовувати відповідні правові приписи, з урахуванням конкретних прикладів слідчо-судової та прокурорської практики.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– поняття, структуру та значення кримінально-правової кваліфікації злочинів;
– підстави та принципи кримінально-правової кваліфікації злочинів;
– правила кваліфікації злочинів за об’єктивними і суб’єктивними ознаками злочину;
– правила кваліфікації при конкуренції і колізіях кримінально-правових норм;
– правила кваліфікації посткримінальної поведінки особи;
– правила кваліфікації діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину;
-особливості кваліфікації злочинів проти особи (її волі, честі, гідності, статевої свободи та недоторканості);
– особливості кваліфікації злочинів проти власності;
-особливості кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення
-вимоги – Конституції України; законів і підзаконних нормативних актів; постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах та узагальнення судової практики з певних категорій справ.
вміти:
– кваліфікувати злочини із урахуванням вчиненого та теоретичних положень кримінально-правової кваліфікації;
-здійснювати кримінально-правовий аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів;
– здійснювати розмежування злочинів у процесі кримінально-правової кваліфікації, відмежування їх від інших правопорушень;
– навчитись долати конкуренцію та колізію правових норм в ході кримінально-правової кваліфікації
– уникати та усувати помилки у процесі кримінально-правової кваліфікації злочинів;
– обґрунтовувати та обстоювати правильність прийнятого рішення по конкретній практичній ситуації.
“Кримінально-правова політика у сфері боротьби зі злочинністю”
Мета: формування знань про: покарання та його роль у сфері протидії злочинності; історію становлення та розвитку кримінально-правової політики у сфері покарань; види покарань за КК України та їх систему, покарання як спосіб реалізації кримінальної відповідальності; ознайомлення студентів із питаннями призначення покарань, а також з особливостями покарання неповнолітніх.
Завдання: Розуміння студентами сутності покарання, кримінально-правової політики у сфері покарань; питання призначення покарань, а також особливостей покарання неповнолітніх.
знати:
– концептуальні засади реалізації кримінально-правової політики у сфері покарань;
– положення КК України про систему покарань, загальні засади призначення покарань, звільнення від покарання та його відбування, а також про особливості покарання неповнолітніх;
– структуру і тенденції розвитку сучасної кримінально-правової політики України у сфері протидії покарань;
– проблемні питання теорії, практики та законодавства у сфері покарань.
вміти:
– тлумачити і правильно застосовувати відповідні положення нормативно-правових актів, які стосуються інституту покарання;
– володіти основними поняттями та елементами кримінально-правової політики у сфері покарань;
– приймати обґрунтовані рішення щодо можливості удосконалення сучасної кримінально-правової політики у сфері покарань;
– давати правильну юридичну кваліфікацію вчиненим суспільно небезпечним діянням та застосовувати з цього приводу положення, які стосуються інституту покарання;
– реалізовувати інші набуті теоретичні знання на практиці.
«Міжнародне кримінальне право»
Метою викладання навчальної дисципліни «Міжнародне кримінальне право» є: розуміння студентами сутності міжнародного кримінального права; міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру; засад та порядку здійснення міжнародного кримінального правосуддя і співробітництва держав у боротьбі з міжнародним криміналітетом; формування уявлення про кримінально-правові механізми захисту міжнародного правопорядку та загальні засади міждержавного співробітництва.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: розуміння студентами норм міжнародного кримінального права, їх теоретичного підґрунтя, системний аналіз механізмів реалізації, самостійне вміння тлумачити і застосовувати відповідні правові приписи; необхідності «інтернаціоналізації» заходів запобігання та припинення злочинності, і зумовленого цим приведення кримінально-правової системи України у відповідність до вимог міжнародного права.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– поняття, принципи та джерела міжнародного кримінального права;
– історичні етапи становлення міжнародного кримінального права;
– співвідношення національного та міжнародного кримінального права;
– поняття, характерні ознаки та види злочинів у міжнародному кримінальному праві;
– положення про відповідальність та покарання у міжнародному кримінальному праві;
– поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві;
– про діяльність сучасної міжнародної кримінальної юстиції;
-основні принципи та форми міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю.
вміти:
-аналізувати джерела міжнародного кримінального права й використовувати отримані при вивченні курсу знання при вирішенні професійних завдань;
-збирати, систематизувати й узагальнювати отриману інформацію.
«Митне право»
Метою викладання навчальної дисципліни «Митне право України» є набуття студентами необхідних юридичних знань у галузі митного законодавства з метою вирішення конкретних питань практичної діяльності щодо захисту прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в сфері митної справи.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень митного законодавства України та інших країн світу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати :
• механізм реалізації сучасної митної політики:
• діюче митне законодавство України та інших країн світу;
• основні поняття та елементи правового механізму митного регулювання;
• структуру митної справи в Україні:
• основні види митних режимів;
• процедуру митного контролю та митного оформлення:
• класифікацію порушень митних правил;
• основні положення провадження в справах про порушення митних правил, вміти:
• порівнювати і аналізувати норми митного законодавства України та інших країн світу;
• узагальнювати практику діяльності митних органів та робити відповідні висновки;
• правильно кваліфікувати відносини, які виникають у сфері порушення митних правил;
• правильно застосовувати митне законодавство щодо провадження в справах про порушення митних правил:
• реалізовувати інші теоретичні знання на практиці.
«Митне право»
Метою викладання навчальної дисципліни «Митне право України» є набуття студентами необхідних юридичних знань у галузі митного законодавства з метою вирішення конкретних питань практичної діяльності щодо захисту прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в сфері митної справи.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень митного законодавства України та інших країн світу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати :
• механізм реалізації сучасної митної політики:
• діюче митне законодавство України та інших країн світу;
• основні поняття та елементи правового механізму митного регулювання;
• структуру митної справи в Україні:
• основні види митних режимів;
• процедуру митного контролю та митного оформлення:
• класифікацію порушень митних правил;
• основні положення провадження в справах про порушення митних правил, вміти:
• порівнювати і аналізувати норми митного законодавства України та інших країн світу;
• узагальнювати практику діяльності митних органів та робити відповідні висновки;
• правильно кваліфікувати відносини, які виникають у сфері порушення митних правил;
• правильно застосовувати митне законодавство щодо провадження в справах про порушення митних правил:
• реалізовувати інші теоретичні знання на практиці.