«Кримінальне право України (англ.мовою)»
Метою викладання навчальної дисципліни «Кримінальне право України (англ.мовою)» є формування у студентів ґрунтовних знань кримінального законодавства, розуміння ними змісту кримінально-правових понять, вміння вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у практичній діяльності. Дисципліна спрямована на виховання у студентів неухильної поваги до закону, дотримання законності у всіх формах правозастосовної діяльності, відповідальності за порушення прав і свобод людини та громадянина в державі.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: ознайомлення студентів із кримінально-правовими інститутами кримінального права України; розуміння підґрунтя кримінально-правових норм, аналіз механізмів реалізації, вміння самостійно тлумачити і застосовувати відповідні правові приписи, з урахуванням конкретних прикладів слідчо-судової та прокурорської практики.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– систему Кримінального кодексу України;
– чинне кримінальне законодавство й інші нормативно-правові акти, необхідні для оволодіння відповідними темами;
– зміст інститутів Кримінального права України та їх взаємозв’язок;
– роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм КК;
– позицію слідчої та судової практики стосовно застосування положень КК.
вміти:
– тлумачити положення КК, належно володіючи при цьому кримінально- правовими категоріями та поняттями;
– вирішувати питання про наявність чи відсутність ознак конкретного складу злочину та караність суспільно-небезпечних діянь із врахуванням положень Загальної частини кримінального права України;
– визначати зміст елементів конкретного виду злочинів та ознак, що їх характеризують; на основі отриманих знань правильно застосовувати положення КК при вирішенні конкретних питань.
«Криміналістика»
Метою викладання навчальної дисципліни «Криміналістика» є набуття студентами необхідних знань та вивчення теоретичних положень, що стосуються основних кримінальних процесуальних відносин в кримінальному провадженні.
Змістовий модуль №1. Загальні положення криміналістики, криміналістична техніка
Змістовий модуль № 2 Криміналістична (слідча) тактика. Методика розслідування окремих видів правопорушень.
Основними завданнями вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування положень кримінального та кримінального процесуального законодавства.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
а) Знати:
– поняття і структуру загальної теорії криміналістики;
– предмет, систему і методи криміналістики;
– завдання, принципи і закони розвитку криміналістики;
– мову криміналістики;
– теорію криміналістичних слідів, теорію криміналістичної ідентифікації, вчення про криміналістичну реєстрацію;
– сучасні техніко-криміналістичні засоби, що використовуються при розслідуванні правопорушень;
– основні галузі криміналістичної техніки (дактилоскопію, балістику, почеркознавство та ін.), способи виявлення, огляду, фіксації, та дослідження різноманітних слідів;
– класифікацію та основні характерні ознаки холодної та вогнепальної зброї;
– основні положення з дослідження письма і почерку людини, а також її підпису;
– основні способи підробки документів та методи їх виявлення;
– загальні положення про криміналістичну ситуацію, криміналістичну версію і криміналістичне планування;
– тактичні прийоми та організаційні форми проведення окремих слідчих дій, їх належної фіксації;
– поняття і структуру криміналістичної характеристики правопорушень;
– методи планування та організацію розслідування окремих видів правопорушень;
б) Вміти:
– застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності з розслідування та розкриття правопорушень;
– використовувати всі техніко-криміналістичні засоби (фото- і відеоапаратуру, пошукові засоби, аналітичні засоби та ін.);
– виявляти, оглядати, фіксувати і вилучати різного роду сліди правопорушень і правопорушника при проведенні слідчих дій;
– висувати слідчі версії (згідно конкретної слідчої ситуації), організовувати їх перевірку, планувати проведення як окремих слідчих дій , так і їх сукупності при розслідуванні конкретного правопорушення;
– організовувати і проводити окремі слідчі дії з використанням тактичних прийомів, фіксувати їх проведення і одержані результати;
– використовувати досягнення криміналістики, психології, кримінології та інших наук для потреб розслідування і попередження правопорушень
«Кримінально-виконавче право»
Метою викладання дисципліни є вивчення курсу є формування системи знань про кримінально-виконавче право, набуття практичних навичок у розв’язанні проблемних питань, вироблення вмінь щодо правильного застосування норм кримінально-виконавчого законодавства.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Кримінально-виконавче право» є аналіз основних нормативно-правових актів, що застосовуються при регулюванні відносин у сфері кримінально-виконавчих правовідносин та застосування навичок та знань, набутих при вивченні теоретичного матеріалу до конкретних життєвих ситуацій.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
• зміст кримінально-виконавчого законодавства;
• нормативно-правові акти, що стосуються кримінально-виконавчих правовідносин;
• практику застосування кримінально-виконавчого законодавства.
• правове становище осіб, які відбувають покарання та правове становище персоналу, які виконують покарання;
• режим відбуття того чи іншого виду покарання, вміти:
• правильно тлумачити і застосовувати кримінально- виконавче законодавство;
• розуміти кримінально-виконавчої політики в Україні;
• реалізовувати основні функції і принципи кримінально-виконавчого законодавства;
• правильно визначати установи та органи виконання покарань, та їх призначення;
• аналізувати правове становище засуджених;
• правильно застосовувати різноманітні методи соціально-виховної роботи з засудженими.
«Юридична психологія»
Метою є формування у студентів знань про поняття і положень юридичної психології, оволодіння навичками роботи з літературою у галузі психології та юриспруденції, вивчення психологічних аспектів юридичної діяльності, психологічні особливості проведення окремих слідчих та судових дій.
Завдання: вироблення умінь та навичок, закріплення отриманого після прочитаної лекції та самостійної роботи студента знань про психологічні особливості юридичної діяльності, психологічні аспекти проведення слідчих та судових дій, психологічні характеристики учасників кримінального провадження.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати
• категоріально-понятійний апарат юридичної психології;
• предмет і метод юридичної психології;
• загальні психологічні особливості юридичної діяльності;
• психологічні особливості слідчих та судових дій;
• психологію слідчої, судової, адвокатської діяльності.
• причини девіантної та делінквентної поведінки особи;
• форми використання психологічних знань;
• психологічні особливості злочинці та злочинних груп, вміти
• складати психологічний портрет злочинців;
• складати психологічний аналіз злочинної групи та визначати статус її учасників;
• визначати психологічні особливості слідчих та судових дій;
• визначати причини вчинення злочинів;
• аналізувати різні типи злочинців;
• застосовувати методи юридичної психології на практиці;
• орієнтуватися в науковій літературі з юридичної психології;
• застосовувати методи психологічного впливу та визначати межі допустимості його застосування;
• використовувати психологічні знання під час досудового розслідування та судового розгляду справи;
• застосовувати різні способи налагодження психологічного контакту з обвинуваченим, підозрюваним, підсудним, свідком, потерпілим, підзахисним.
«Судова медицина та психіатрія»
Метою є формування у студентів необхідних знань з організаційно- процесуальних основ судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, з основ судово-медичної травматології, токсикології, експертизи речових доказів, вивчення психопатологічних станів та їх судово-психіатрична оцінка.
Завдання: навчити студентів використовувати на практиці дані судово- медичної та судово-психіатричної експертиз для вирішення питань, що виникають в правовій діяльності.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
– організаційні та процесуальні основи судово-медичної та судово- психіатричної експертизи;
– основи судово- медичної травматології, цитології, імунології, криміналістики, токсикології, гістології;
– клінічні прояви, судово-психіатричне значення та оцінка основних психічних хвороб та розладів;
– медичні та юридичні критерії осудності, неосудності, обмеженої осудності, дієздатності, недієздатності, обмеженої дієздатності;
– критерії застосування різних видів примусових заходів медичного характеру;
– особливості огляду засуджених;
– основні завдання комплексних психолого-психіатричних та інших комплексних експертиз.
вміти:
самостійно проводити огляд трупа на місці його виявлення;
досліджувати трупні явища з метою констатації смерті та визначення часу настання смерті;
оглядати, вилучати та упаковувати речові докази зі слідами крові, виділень, волосся та інших біологічних об’єктів;
складати постанови про призначення судово-медичних та судово- психіатричних експертиз;
формулювати питання, що підлягають вирішенню судово-медичними та судово-психіатричними експертами;
об’єктивно оцінювати та правильно використовувати висновки судово- медичної та судово-психіатричної експертиз в практичній діяльності.
«Психологія досудового розслідування»
Метою є формування у студентів знань про поняття і положень одного з основних елементів предмету юридичної психології – психології слідчої діяльності, оволодіння навичками роботи з літературою у галузі психології та юриспруденції, вивчення психологічних аспектів слідчої діяльності, психологічні особливості проведення окремих слідчих дій.
Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо розуміння та практичного застосування у роботі психологічної сторони слідчої діяльності, механізму поведінки учасників кримінального провадження, психологічних основ проведення слідчих дій.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен Знати:
• категоріально-понятійний апарат юридичної психології;
• загальні психологічні особливості слідчої діяльності;
• психологічні особливості слідчих дій;
• психологію слідчої, судової, адвокатської діяльності;
• психологічні особливості злочинці та злочинних груп.
Вміти:
• складати психологічний портрет злочинців;
• складати психологічний аналіз злочинної групи та визначати статус її учасників;
• визначати психологічні особливості слідчих дій;
• аналізувати психологічні особливості різних учасників кримінального провадження;
• застосовувати методи юридичної психології при проведенні слідчих дій;
• орієнтуватися в науковій літературі з юридичної психології;
• застосовувати методи психологічного впливу та визначати межі допустимості його застосування при проведенні слідчих дій;
• використовувати психологічні знання під час досудового розслідування;
• застосовувати різні способи налагодження психологічного
«Криміналістична інформація»
Криміналістична інформація – є однією з спеціальних навчальних дисциплін, яку вивчають студенти – юристи всіх форм навчання. Вивчення спецкурсу передбачає засвоєння студентами системи знань, навиків і вмінь, які вкрай необхідні слідчому, експерту, особі яка проводить дізнання, прокурору, судді.
Вивчення Криміналістичної інформації допоможе студентам-юристам застосувати теоретичні знання в практичній діяльності з розслідування та розкриття злочинів.
Навчальна програма передбачає ознайомлення студентів із загальнотеоретичними правовими поняттями (криміналістична інформація, джерела криміналістичної інформації, структура криміналістичної інформації, види операцій по роботі з криміналістичною інформацією, технічні засоби збирання та дослідження криміналістичної інформації, методи «польової» криміналістики, методи «лабораторної криміналістики», сліди злочину, як джерела криміналістичної інформації та ін.).
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
Знати:
поняття, джерела, класифікацію, носії криміналістичної інформацію.
значимість криміналістичної інформації в розв’язанні практичних завдань у процесі розкриття, розслідування і попередження злочинів;
технічні засоби збирання та дослідження інф-ї (техн. засоби слідчого, техн. засоби органів дізнання, комплекти криміналістичної та оперативної техніки, експертна техніка, технічні засоби суду);
правові основи збирання криміналістичної інформації технічними засобами;
поняття, властивості, класифікація слідів злочину в криміналістиці;
методи збирання криміналістичної інф-ї за допомогою науково – техн. засобів (методи «полової» криміналістики , методи «лабораторної» криміналістики;
криміналістично значуща інф-я.
вміти:
застосувати теоретичні знання на практиці;
виявляти, оглядати, фіксувати та вилучати різного роду сліди злочину і злочинця при проведенні слідчих дій;
збирати та досліджувати криміналістичну інформацію за допомогою технічних засобів;
висувати слідчі версії (згідно конкретної слідчої ситуації);
застосовувати спеціальні знання для одержання криміналістичної інформації;
«Правові та наукові основи зброєзнавства»
Метою є вивчення студентами будови конструктивних особливостей та дослідження вогнепальної і холодної зброї, а також боєприпасів і вибухових речовин, засвоєння відповідних теоретичних положень, щодо особливостей правового регулювання обігу зброї, боєприпасів га вибухових речовин в Україні.
Завдання: отримання студентами необхідних знань, вмінь та навичок щодо основних ознак приналежності об’єктів до категорій вогнепальної та холодної зброї; стадії огляду, фіксації, попереднього дослідження та оцінки зібраної інформації щодо подальшого судово-балістичного дослідження.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:
– зміст норм чинного законодавства України, яке регламентує порядок придбання, перевезення, зберігання та використання зброї;
– основні елементи кваліфікації ознак приналежності об’єктів до категорій вогнепальної та холодної зброї; стадії огляду, фіксації, попереднього дослідження та оцінки зібраної інформації щодо подальшого судово- балістичного дослідження.
вміти:
– тлумачити і застосовувати кримінальне законодавство, що встановлює відповідальність за порушення норм придбання, зберігання та використання зброї;
– проводити класифікацію ручної вогнепальної і холодної зброї, боєприпасів та вибухових речовин;
– застосовувати практичні знання в процесі виявлення, огляду, фіксації та вилучення зброї боєприпасів та вибухових речовин на місці події.